Часто зустрічаюся з таким фактом, що молоді люди розбігаються зі своїми коханими ледь почавши зустрічатись. Хоча "все так гарно починалось" і "вечно всё начинается прекрасно и вдруг косяк..."... І вони не розуміють, чому так... А я у цьому всьо побачила одну спільну рису: "На седьмом небе от счастья, думаю - наконец-то и на моей улице праздник!!! Чёрт дёрнул за ногу похвастаться и познакомить его с подругой..."... Або навіть не познайомити, а просто розказати... Подрузі. Другу. Бігом похвалитись 9-тьом подругам, 5-м друзям, 6-ти братам і 10-ти сестрам... Похвалитись, що вчора ти зустрів/зустріла людину, без якої тепер не уявляєш свого життя... Він такий класний чи ніжний, або вона така гарна і добра... САМЕ ТАКА ЯК ТИ ШУКАВ!!! або САМЕ ТАКИЙ, ЯК ТОБІ ТРЕБА! І ти вже впевнено подумки починаєш планувати весілля... Але чомусь через день, тиждень, два тижні виявляється, що раптом він/вона тебе недостойний/недостойна... Або ти невпевнена/невпевнений у своїх почуттях... Або він/вона просто зникає зі звязку... Або вияивться,що одне в одному Ви бачите лише красиву зовнішність, але реально Вам скучно одне з одним... І найгірше - ти знаходиш свою другу половинку в обіймах тої подруги/друга, яку/якого ти в першу чергу познайомила зі своєю... уже не своєю половинкою...
  Що сталося? Я назвала це принципом свічки. І хочу поділитися своїми думками з усіма, бо сама була дурна, і про нове своє захоплення спішила розказати кращій подрузі. Аж поки одного разу не схаменулось і не заховала свій язичок подалі, і зробила основною темою розмов з подружками зробила не мої стосунки (і навіть не їхні - вирішила їх самих теж трошки поберегти), а навчання, погоду, музику... ну може дружбу... Нє, ну іноді до розмов про стосунки доходило... Але скоріше, щоб поділитися порадами чи втішити засмучену подругу, а не хвастатись чи обговорювати, який мій єдиний класний...
  Так от. Моє мовчання (тіки не думайте, що тре прям аж секрет робити з цього. Ні... Не конче. Але поки є можливість уникати розмов про Вашу нову половинку - мовчіть і "не паліться" ;) ) раптом дало позитивний результат. Ось тоді я замовкла ще більше і задумалась і... Почала ділитися думками з іншими. Дехто з моїх подруг це не сприйняв всерйоз, але коли в них черговий раз "чомусь" нічого не вийшло вони (мабуть експеримента заради) спробували прислухатись моїх слів... І вже через місяць розказували, що щось в цьому таки є. А через три з захопленням розказували, що їхні другі половинки теж перейнялись такою, можна сказати теорією. І світилися від щастя... А тут знову в неті натикаюся на якийсь блог чи форум, де ниють про те, що чомусь не везе і половина з них - скаржаться, що мав/мала необрежність познайомити свою другу половинку з другом/подругою... Що ж, любі друзі, мені урвався терпець і я вирішила: знають близькі друщі - повинні знати всі. Тож, переходимо до суті (я Вас не сильно втомила совїм дожелезним вступом?)
  Якийсь розумний дядько (Толстой здається) сказав, що розлука для любові, як вітер для вогню: малий вогонь гасить, а великий роздуває ще більше. Приблизно так діє і Ваше не вміння тримати язика за зубами. Я правда це порівняла зі свічкою, хоча мабуть правильніше порівняти з вогнем. Хоча це не так важливо. Суть ось в чому: коли двоє закохуються зявляється свічка (ну чи вогник). (Банальніше звучить "іскра проскочила", але іскра проскакує вмить. а далі розгораються якісь почуття). ЯКісь почуття. Які - то вже від Вас залежить і що з того розгориться чи не розгориться далі. В пориві емоцій ми забуваємо, що таке почуття. А почуття - це великий Божий дар людині. І його треба берегти. Тож ось у двох людей зароджуються почуття - у них зявляється ця свічка (вогонь) і вона горитьв їх долонях. Вони своїми долонями її оберігаються від вітрів, штормів та інших негод. Адже це їхня свічка, їхній вогник і поки що - він дуже слабенький і невпевнений. Хай тільки спробує один з коханців забрати руку, щоб хоча б трошки привідкрити цей вогник і показати його комісь іншому - і все - це може бути останнє, що побачить цей вогник. Вітер може налетіти в будь-яку мить. Який вітер? Ну, по-перше це заздрість. Одна розумна людина мені колись сказала, що люди, яким заздрять, щасливими не бувають. Звичайно мова йде про чорну заздрість. Тому, якщо Ви вірите у ворожіння, навроки чи інші страшилки від яких нас можуть рятувати гадалки, або якщо Ви вірите у погані прикмети, або якщо Ви вірите в те, що думки матеарілізуються або якщо Ви просто знаєте, що випромінювання кимось негативною енергії на Вас - це не дуже добре, тоді не давайте приводів нікому заздрити. Як би Ви не були впевненості у міцності Вашої дружби зі своїм/своєю кращим другом/кращою подругою, не спішіть діліться своєю радістю з ним/нею. Не показуйте їй/йому вогник. Бо в неї/нього випадково може бути теж невезуха в особистому житті (тоді чорна заздрість Вам гарантована). Якщо ж Ви поспішити не просто розказати, а ще й познайомити зі своєю другою половинкою, то так і гляди, як вона/він не просто подумки задує свічку, а на діях: наприклад відібє у Вас кохану людину ("Чёрт дёрнул за ногу похвастаться и познакомить его с подругой...Теперь она на 7м небе, а мне достаются лишь рассказы об их счастливой совместной жизни.")... Звичайно, влаштовувати з цього таємницю з тотальним маскуванням не конче. Просто достатньо своє дике бажання похвастатись подрузі/другу (це ж мені така близька людина! Вона тіки порадіє за мене!) запхати в доооовгий ящик, замкнути і викинути ключ. Між іншим, якщо Вас не лякає те, що хтось сторонній загасить свічку (не засуджую - мої подруги теж не зразу повірили в мою "теорію" і теж не спішили язика за зубами тримати), то подумайте - може Вашій половинці не сподобається Ваше патякання? (знаю хлопця, який терпіти не може, коли його дівчина обговорює хоча б щось із їхніх стосунків з кимось із своїх друзів. Хоча навіть не так - він не проти, якщо вона на влсаному досвіді поради дає якимось близьким подругам, але коли вона виносить їх проблеми за межі їхнього вогника він не в захваті).
 Отже з цим зрозуміли. Якщо ж подруга/друг почне активно розпитувати, ну або неактивно, ніхто не просить Вас брехати. Можна сказати правду. Але лаконічно. Двома-трьома словами. І постарайтесь цю тему не розвивати. і знову ж таки - якщо Ви насмілились сказати, Ви повинні бути впевнені на  120% що ця людина справді варта того, щоб їй розказати, що вона справді лише порадіє за Вас, а не по заздрить і не винесе Ваші стосунки на обговорення з рештою подруг.
  Все. Що далі. Ци довго тримати таку конспірацію? Ну - це вже Вам судити. Якщо Ви відчуєте, що Ваші стосунки вже трошки устоялись, що вогник вже достатньо розгорівся, щоб самостійно встояти проти невеликих вітрів - тоді вже самі вирішуйте, кому вже можна розказати, а кому ні. Та й за це взагалі не варто переживати - все одно Ви і тижня мабуть не зможете витримати Вашу конспірацію ;) Ну, десь хтось Вас випадково побачить з Вашою половинкою, а десь Вам захочеться появитися удвох на якійсь зустрічі з друзями - зовсім закриватись не треба - не впадайте в крайнощі.
  І на останок, коли у Вас розгориться велике красиве вогнище (коли пройде етап закоханості, і Ви відчуєте, як у Вас формується справжня любов) - тоді можна сміливо забирати руки - тепер вони знадоляться не для того, щоб прикривати вогник від вітрів, а для того, щоб його підтримувати - підкладати дрова наприклад. Це якщо говорити образно. Іншими словами, не бійтеся показувати свою любов. Це не значить, що Вам треба привселюдно цілуватись і всім розказувати, які Ви щасливі (правило "Тема особистих стосунків - НЕ основна в моїх розмовах" повинно для Вас діяти завжди!!!!!!!!), але зайвий раз засвітитись на людях разом чи на питання подруги "ну як у Вас там?" не вигадувати як уникнути відовіді, а відповісти просто, лаконічно і правдиво. Ну і фіналом цього всього в ідеалі повинно бути велике пишне весілля - це момент, коли Ви не просто забрали прикриття від вогнища, і сміливо можете показати його кому завгодно, і бути впевненим - за Вас порадіють (якщо звичайно Ваш друзі - справді друзі), а будь-які вітри тільки роздмухаються Ваш вогонь, бо випробовування тільки зміцнюють стосунки, а сімя свторюється тоді, коли двоє людей впевнені одне в одному, довіряють і люблять одне одного на стільки, щоб справді бути разом "і в горі, і в радості". І всякі вітри будуть Вам тільки на користь. Якщо ваша любов справжня і сильна - вона витримає все.
  Що ж, підібємо висновки? Правило перше "Язик мій - ворог мій". Ніколи не спішіть першими розказувати комусь про свої стосунки. Особливо якщо стосункам кілька днів. Правило друге: довіряти можна лише найближчим. Про Ваші стосунки на перших порах можна розказати лише людині, яка у дружбі перевірена роками. Правило третє: правда. І лише правда. Ніякої брехні. Якщо Вас спитали - відповідаєте чесно. Брехати не треба бо повернеться це проти Вас. Поправка: (правило три-а): відповідь має бути лаконічна. Не вникайте в деталі. Правило 4: всіляко бережіть в розвивайте Ваш вогник. А коли розгориться достатньо - тоді пробуйте потроху його "виводити" у світ - випробування йому в його розвитку не завадять. Тільки будьте з ним обережні як з дитиною - "вихід у світ" повинен відбуватися поступово. ПРавило 5: Прочитавши це все, обдумайте добре і зробіть для себе висновки так, щоб Ви не впадали в крайнощі і не нарвались на параною, оберігаючи ваш вогник. Не зациклюйтесь :)
  І на останок - любіть і будьте коханими. Докладайте всіх зусиль, щоб Ваша любов виросла сильною і справжньою. І тоді ніякі вітри Вам не страшні! А щодо принципу свічки, то подумайте - може він не тільки для людських стосунків діє ;) 

Коментарі: 0   Переглядів: 219   Група: Загальна

Я не хочу займатися пропагандою чогось там. ПРосто я натрапила на одну статтю... вона трохи заставила задуматися... я її тут пишу і мені просто цікавить Ваша думка, що ви про це скажете.

а стаття така:

Система Вавилону

   Сатана скликав всесвітній з'їзд бісів.

 У своїй промові з нагоди відкриття він сказав:

 «Ми не можемо перешкодити християнам ходити до церкви. Ми не можемо утримати їх від читання Біблії. Ми навіть не можемо заборонити їм сформувати близькі особисті стосунки з їх Спасителем. Як тільки вони встановлюють зв'язок з Ісусом, ми втрачаємо владу над ними. Тому нехай ходять до своїх церков, нехай влаштовують дружні зустрічі з обідами, АЛЕ ми вкрадемо їх час так, що вони не зможуть розвивати свої стосунки з Ісусом Христом.

   Ось що я хочу, щоб ви зробили, - сказав диявол. - Перешкодьте їм увійти у спілкування з їх Спасителем і підтримувати цей зв'язок упродовж дня».

     «Як нам це зробити?» - закричали демони.

     «Займіть їх дурницями і винайдіть незліченну кількість способів, щоб зайняти їх розум», - відповів сатана. - «Спокушайте їх витрачати, витрачати, витрачати і брати, брати, брати у борг.

  Переконайте їхніх дружин затримуватися на роботі, а чоловіків - працювати 6-7 днів на тиждень, 10-12 годин у день, щоб вони могли дозволити собі порожнє життя.

    Не давайте їм проводити час зі своїми дітьми.

    Коли їх сім'ї розваляться, а це буде швидко, їх доми більше не будуть захистом від тиску на роботі.

    Стимулюйте їх розум понад міру, щоб вони не могли чути цей тихий, спокійний Голос.

   Спокушайте їх вмикати радіо і плеєри, куди б вони не їхали.

  Зробіть так, щоб телевізори, відеомагнітофони, CD-плеєри і комп'ютери у їхніх будинках працювали постійно, стежте за тим, щоби в кожному магазині і ресторані світу постійно звучала нехристиянська музика.

   Це заблокує їх розум і зруйнує їх єдність з Христом.

   Розкладіть на столах в кафе безліч журналів і газет.

   Бомбардуйте їх розум новинами 24 години на добу.

    Нехай дорогою їм впадає в око море рекламних щитів.

    Наповніть їх поштові скриньки рекламою, каталогами для замовлення товарів поштою, всілякими інформаційними бюлетенями і пропозиціями безкоштовних товарів, послуг і помилкових надій.

    Показуйте в журналах і по телевізору худих, гарненьких моделей, щоби чоловіки повірили, що зовнішня краса - найголовніша річ - і щоби стали незадоволені своїми дружинами.

    Зробіть так, щоб їх дружини були занадто втомленими та роздратованими, щоби... любити своїх чоловіків. Дайте їм до того ж головний біль!

   Якщо вони не дадуть своїм чоловікам любови, якої ті потребують, чоловіки почнуть шукати її деінде. Це швидко зруйнує їхні сім'ї!

   Відверніть їх увагу Санта-Клаусом, щоб вони не вчили своїх дітей справжнього значення Різдва.

   Дайте їм пасхального кролика, щоб вони не говорили про Воскресіння та владу Бога над гріхом і смертю.

    Нехай навіть у відпочинку вони доходять до крайнощів.

    Нехай з відпустки вони повертаються виснаженими.

     Зробіть так, щоб вони були дуже зайняті, щоб піти до церкви. Натомість відправте їх на природу, до парків розваг, на спортивні заходи, ігри, концерти, в кіно.

   Нехай вони будуть зайняті, зайняті, зайняті! А коли вони зустрінуться для духовного спілкування, нав'яжіть їм плітки і чутки, так щоб вони відходили в збентеженні!

   Наповніть їхнє життя такою кількістю хороших справ, щоб у них не було часу шукати сили в Ісуса. І скоро вони працюватимуть, покладаючись на себе, жертвуючи своїм здоров'ям і сім'ями заради чергової справи. Це спрацює!»

    Це був відмінний план!

    Біси з радістю вибігли виконувати своє завдання. Вони примушували християн бути все більше і більше зайнятими і постійно кудись поспішати, залишаючи все менше часу для свого Бога і сімей, для розповіді иншим про силу Христа, здатну змінювати життя.

     Питання в тому, чи вдався дияволу його задум? Вам судити!!!!

     Прочитайте це иншим, якщо ви не дуже ЗАЙНЯТІ.

 Якщо ви любите Христа, прочитайте це иншим!!!!!!!!

Коментарі: 5   Переглядів: 1519   Група: Загальна